нормалізувати

Étymologie

Verbe dérivé de нормаль (« normale »), avec le suffixe -ізувати.

Verbe

нормалізува́ти normalizuvaty \nɔrmɐlʲizʊˈʋate\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a

  1. Normaliser.

Apparentés étymologiques

Conjugaison

Conjugaison de нормалізувати, verbe perfectif et imperfectif de type 2a selon la classification de Zaliznyak 
Présent (Теперішній час) Futur (Майбутній час) Passé (Минулий час)
я нормалізу́ю я нормалізува́тиму masculin : нормалізува́в pluriel : нормалізува́ли
ти нормалізу́єш ти нормалізува́тимеш féminin : нормалізува́ла
він, вона́, воно́ нормалізу́є він, вона́, воно́ нормалізува́тиме neutre : нормалізува́ло
ми нормалізу́ємо, нормалізу́єм ми нормалізува́тимемо, нормалізува́тимем Impératif (Наказовий спосіб)
ви нормалізу́єте ви нормалізува́тимете - 2PS : нормалізу́й
вони́ нормалізу́ють вони́ нормалізува́тимуть 1PP : нормалізу́ймо 2PP : нормалізу́йте
Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник)
- нормалізу́ючи
Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник)
- нормалізо́ваний нормалізо́вано нормалізува́вши

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.