нормалізуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de нормалізувати (« normaliser »), avec le suffixe -ся.
Verbe
нормалізува́тися normalizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- Être normalisé (sens passif).
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : нормалізува́вся, нормалізува́всь | pluriel : нормалізува́лися, нормалізува́лись |
| - | - | féminin : нормалізува́лася, нормалізува́лась | |
| нормалізу́ється | нормалізува́тиметься | neutre : нормалізува́лося, нормалізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| нормалізу́ються | нормалізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | нормалізува́вшись |