променезаломлюваність
Étymologie
- Nom composé de промень (« rayon ») et de заломлюваність (« réfringence »).
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | променезало́млюваність | - |
| Génitif | променезало́млюваності | - |
| Datif | променезало́млюваності | - |
| Accusatif | променезало́млюваність | - |
| Instrumental | променезало́млюваністю | - |
| Locatif | на/у променезало́млюваності | - |
| Vocatif | променезало́млюваносте | - |
| Nom de type 8a- selon Zaliznyak | ||
променезало́млюваність (promenezalomljuvanistʹ) \Prononciation ?\ féminin inanimé singulier
- (Physique) Réfringence.
Apparentés étymologiques
- випроменений
- випроменити
- випромінений
- випромінення
- випромінний
- випромінювальний
- випромінюваний
- випромінювання
- випромінювати
- випромінюватися
- випромінювач
- випромінюючий
- опромінений
- опромінення
- опромінити
- опромінитися
- опромінний
- опромінюваний
- опромінювання
- опромінювати
- опромінюватися
- опромінювач
- променевий
- променезаломлення
- променезаломлюваність
- променезаломлювання
- променепереломлення
- променепереломлюваність
- променепереломлювання
- променепері
- променеподібний
- променеподібно
- променистий
- променистість
- променисто
- променитися
- променіння
- променіти
- променітися
- промень
- променювальний
- променювання
- променяк
- променяки
- променястий
- проміна
- промінець
- промінистий
- промінитися
- промінний
- промінниця
- проміння
- проміннячко
- промінчик
- Промінь
- промінь
- промінюваний
- промінювати
- промінястий
- проміняти
- промінятися