випромінювальний
Étymologie
- Adjectif dérivé de випромінювати (« émettre, rayonner »), avec le suffixe -альний.
- Adjectif dérivé de промінь (« rayon »), avec le préfixe ви- et le suffixe -ювальний.
Adjectif
| Cas | Singulier | Pluriel | ||
| Masculin | Féminin | Neutre | ||
|---|---|---|---|---|
| Nominatif | випромі́нювальний | випромі́нювальна | випромі́нювальне | випромі́нювальні |
| Génitif | випромі́нювального | випромі́нювальної | випромі́нювального | випромі́нювальних |
| Datif | випромі́нювальному | випромі́нювальній | випромі́нювальному | випромі́нювальним |
| Accusatif | Nom. ou Gén. | випромі́нювальну | випромі́нювальне | Nom. ou Gén. |
| Instrumental | випромі́нювальним | випромі́нювальною | випромі́нювальним | випромі́нювальними |
| Locatif | випромі́нювальному випромі́нювальнім |
випромі́нювальній | випромі́нювальному випромі́нювальнім |
випромі́нювальних |
випромі́нювальний (vyprominjuvalʹnyï) \Prononciation ?\
Apparentés étymologiques
- випроменений
- випроменити
- випромінений
- випромінення
- випромінний
- випромінювальний
- випромінюваний
- випромінювання
- випромінювати
- випромінюватися
- випромінювач
- випромінюючий
- опромінений
- опромінення
- опромінити
- опромінитися
- опромінний
- опромінюваний
- опромінювання
- опромінювати
- опромінюватися
- опромінювач
- променевий
- променезаломлення
- променезаломлюваність
- променезаломлювання
- променепереломлення
- променепереломлюваність
- променепереломлювання
- променепері
- променеподібний
- променеподібно
- променистий
- променистість
- променисто
- променитися
- променіння
- променіти
- променітися
- промень
- променювальний
- променювання
- променяк
- променяки
- променястий
- проміна
- промінець
- промінистий
- промінитися
- промінний
- промінниця
- проміння
- проміннячко
- промінчик
- Промінь
- промінь
- промінюваний
- промінювати
- промінястий
- проміняти
- промінятися