неповнолітній

Étymologie

Adjectif dérivé de літо (« été »), avec le préfixe неповно- (« insuffisamment ») et le suffixe -ній.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif неповнолі́тній неповнолі́тня неповнолі́тнє неповнолі́тні
Génitif неповнолі́тнього неповнолі́тньої неповнолі́тнього неповнолі́тніх
Datif неповнолі́тньому неповнолі́тній неповнолі́тньому неповнолі́тнім
Accusatif Nom. ou Gén. неповнолі́тню неповнолі́тнє Nom. ou Gén.
Instrumental неповнолі́тнім неповнолі́тньою неповнолі́тнім неповнолі́тніми
Locatif неповнолі́тньому
неповнолі́тнім		 неповнолі́тній неповнолі́тньому
неповнолі́тнім		 неповнолі́тніх

неповнолі́тній (Pas de texte à translittérer) \Prononciation ?\

  1. Mineur (qui n’a pas encore atteint la majorité).

Synonymes

Antonymes

Apparentés étymologiques

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.