літо

Du vieux slave лѣто, lěto.

лі́то ^(lito) \Prononciation ?\ neutre inanimé

1. (Calendrier) Été.
   • Минуло літо, потім ще одне спливло, а Скіл то з’являвся у Скіфії, то зникав. : Un été passa, puis un autre, et Scylus apparut en Scythie, puis disparut.
2. (Chronologie) Année (durée d’un an).
   • Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. : Il se passa sept ans depuis que la musique a joué, et il gambade toujours.
   • Минули літа, а село не перемінилось. : Des années ont passé, mais le village n’a pas changé.
3. Année, an (= âge) (temps depuis la naissance).
   • – Певно, він хлопчик добрий і любий – еге? … Які його літа? : Probablement est-ce un garçon gentil et aimant ? Quel âge a-t-il ?
   • Троє хлопчаків одних із Катериною літ. : Trois garçons solitaires de l’âge de Catherine.
   • – Ти вже ввійшов у зрілі літа, я бачу. Можеш дати лад нашій землі. : Tu es rentré dans l’âge mûr, d’après ce que je vois. Tu peux mettre en ordre notre terre.
4. Période (de la vie).
   • І згадував літа лихії, погані, давнії літа. : Et il se souvint de ces périodes de malchance, ces mauvaises et anciennes périodes.
   • Було колись! Було… Зітхаю… Аж тут наче перед собою я давні літа побачив. : Il était une fois ! Il était… Je souffle… C’est comme si je voyais devant moi les périodes d’autrefois.

• ілот
• лоті
• тіло
• тіол
• толі

• (Région à préciser) : écouter « літо [Prononciation ?] »

• літо sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)