чудовний

Étymologie

Adjectif dérivé de чудо (« miracle »), avec le suffixe -ний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif чудо́вний чудо́вна чудо́вне чудо́вні
Génitif чудо́вного чудо́вної чудо́вного чудо́вних
Datif чудо́вному чудо́вній чудо́вному чудо́вним
Accusatif Nom. ou Gén. чудо́вну чудо́вне Nom. ou Gén.
Instrumental чудо́вним чудо́вною чудо́вним чудо́вними
Locatif чудо́вному
чудо́внім		 чудо́вній чудо́вному
чудо́внім		 чудо́вних

чудо́вний (tšudovnyï) \Prononciation ?\

  1. Miraculeux, surnaturel.
  2. Beau, charmant.

Variantes

Dérivés

Synonymes

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.