чудесний

Étymologie

Adjectif dérivé de чудо (« miracle »), avec le suffixe -ний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif чуде́сний чуде́сна чуде́сне чуде́сні
Génitif чуде́сного чуде́сної чуде́сного чуде́сних
Datif чуде́сному чуде́сній чуде́сному чуде́сним
Accusatif Nom. ou Gén. чуде́сну чуде́сне Nom. ou Gén.
Instrumental чуде́сним чуде́сною чуде́сним чуде́сними
Locatif чуде́сному
чуде́снім		 чуде́сній чуде́сному
чуде́снім		 чуде́сних

чуде́сний (tšudesnyï) \Prononciation ?\

  1. Miraculeux, surnaturel.
    • Незважаючи на численні легенди про “чудесні” події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обґрунтувати, ні довести їх правильності. : Malgré les nombreuses légendes sur ces événements et phénomènes “merveilleux”, aucun théologien n'a jamais été en mesure de justifier ou de prouver leur exactitude.
  2. Beau, charmant.
    • Чудесна пісня, чудесне виконання… : Belle chanson, belle performance…

Variantes

Dérivés

Synonymes

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.