розчудесний

Étymologie

Adjectif dérivé de чудесний (« merveilleux »), avec le préfixe роз-.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif розчуде́сний розчуде́сна розчуде́сне розчуде́сні
Génitif розчуде́сного розчуде́сної розчуде́сного розчуде́сних
Datif розчуде́сному розчуде́сній розчуде́сному розчуде́сним
Accusatif Nom. ou Gén. розчуде́сну розчуде́сне Nom. ou Gén.
Instrumental розчуде́сним розчуде́сною розчуде́сним розчуде́сними
Locatif розчуде́сному
розчуде́снім		 розчуде́сній розчуде́сному
розчуде́снім		 розчуде́сних

розчуде́сний (roztšudesnyï) \Prononciation ?\

  1. Merveilleux, miraculeux.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.