присвійний займенник

Étymologie

Nom composé de присвійний (« possessif ») et de займенник (« pronom »).

Locution nominale

Cas Singulier Pluriel
Nominatif присві́йний займе́нник присві́йні займе́нники
Génitif присві́йного займе́нника присві́йних займе́нників
Datif присві́йному займе́ннику
присві́йному займе́нникові		 присві́йним займе́нникам
Accusatif присві́йний займе́нник присві́йні займе́нники
Instrumental присві́йним займе́нником присві́йними займе́нниками
Locatif на/у присві́йному займе́ннику
присві́йнім займе́ннику		 на/у присві́йних займе́нниках
Vocatif присві́йний займе́ннику присві́йні займе́нники
Nom de type 3a selon Zaliznyak

присві́йний займе́нник (prysviïnyï zaïmennyk) \Prononciation ?\ masculin inanimé

  1. (Grammaire) Pronom possessif.

Apparentés étymologiques

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.