особовий займенник

Étymologie

Nom composé de особовий (« personnel ») et de займенник (« pronom »).

Locution nominale

Cas Singulier Pluriel
Nominatif особо́вий займе́нник особо́ві займе́нники
Génitif особо́вого займе́нника особо́вих займе́нників
Datif особо́вому займе́ннику
особо́вому займе́нникові		 особо́вим займе́нникам
Accusatif особо́вий займе́нник особо́ві займе́нники
Instrumental особо́вим займе́нником особо́вими займе́нниками
Locatif на/у особо́вому займе́ннику
особо́вім займе́ннику		 на/у особо́вих займе́нниках
Vocatif особо́вий займе́ннику особо́ві займе́нники
Nom de type 3a selon Zaliznyak

особо́вий займе́нник (osobovyï zaïmennyk) \Prononciation ?\ masculin inanimé

  1. (Grammaire) Pronom personnel.

Apparentés étymologiques

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.