кістка
Étymologie
- Diminutif de кість (« os »).
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | кі́стка | кістки́ |
| Génitif | кі́стки | кісто́к |
| Datif | кі́стці | кістка́м |
| Accusatif | кі́стку | кістки́ |
| Instrumental | кі́сткою | кістка́ми |
| Locatif | на/у кі́стці | на/у кістка́х |
| Vocatif | кі́стко | кістки́ |
| Nom de type 3*c selon Zaliznyak | ||
кі́стка (kistka) \Prononciation ?\ féminin inanimé
- (Anatomie) Os.
- променева кістка : radius.
- гомілкова кістка : tibia.
- грудна кістка : sternum.
- стегнова кістка : fémur.
- перелом кістки : fracture osseuse.
- очищений від кісток : désossé (en parlant d'une viande).
- (uniquement au pluriel) Restes d’un corps, squelette, ossements.
- (Zoologie) Défense (d’un éléphant, d’un morse…).
- (Jeux) Dé (à jouer).
- слонова кістка : dé en ivoire.
- (Botanique) Noyau (dur d’un fruit), pépin.
Apparentés étymologiques
- кістка
- кістковий
- кістлявий
- кістняк
- кісточка
- кістяк
- кістяний
- кістянистий
- кістянка
- кістяр
- кістястий
- костак
- костеніти
- костир
- костиря
- костистий
- костовитий
- костовище
- косток
- костур
- костявий
- костяк
- костяний
- костянистий
- костянкуватий
- кощавий
- кощій
- надкісниця
- накістень
- накістник
- окіст
- окістя
- окоста
- окостуватий
Proverbes et phrases toutes faites
- промокнути до кісток : être trempé jusqu’aux os.
- скласти кістки : y laisser ses os (= mourir).
- y нього язйк без кісток : c’est un vrai moulin à paroles (litt. : sa langue est sans os).
Prononciation
- Ukraine : écouter « кістка [Prononciation ?] »
Voir aussi
- кістка sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)