колонізаторка
Étymologie
- Nom dérivé de колонізатор (« colonisateur »), avec le suffixe -ка.
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | колоніза́торка | колоніза́торки |
| Génitif | колоніза́торки | колоніза́торок |
| Datif | колоніза́торці | колоніза́торкам |
| Accusatif | колоніза́торку | колоніза́торок |
| Instrumental | колоніза́торкою | колоніза́торками |
| Locatif | на/у колоніза́торці | на/у колоніза́торках |
| Vocatif | колоніза́торко | колоніза́торки |
| Nom de type 3*a selon Zaliznyak | ||
колоніза́торка (kolonizatorka) \Prononciation ?\ féminin animé (pour un homme, on dit : колонізатор)
- (Histoire) Colonisatrice.
Apparentés étymologiques
- антиколоніалізм
- антиколоніаліст
- антиколоніалістка
- антиколоніалістський
- антиколоніальний
- деколоніальність
- деколонізація
- деколонізований
- деколонізувати
- колоніалізм
- колоніалістський
- колоніальний
- колоніальність
- колонівський
- колонізатор
- колонізаторка
- колонізаторський
- колонізаційний
- колонізація
- колонізований
- колонізувати
- колонізуватися
- колоніст
- колоністка
- колоністський
- колонія
- напівколоніальний
- напівколонія
- національно-колоніальний
- неоколоніалізм
- неоколоніаліст
- неоколоніалістка
- неоколоніалістський
- неоколоніальний
- неоколоніальність
- неоколонізатор
- неоколонізаторка
- неоколонізація
- трудколонія