колонізатор
Étymologie
- Du français colonisateur.
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | колоніза́тор | колоніза́тори |
| Génitif | колоніза́тора | колоніза́торів |
| Datif | колоніза́тору колоніза́торові |
колоніза́торам |
| Accusatif | колоніза́тора | колоніза́торів |
| Instrumental | колоніза́тором | колоніза́торами |
| Locatif | на/у колоніза́торі, колоніза́торові |
на/у колоніза́торах |
| Vocatif | колоніза́торе | колоніза́тори |
| Nom de type 1a selon Zaliznyak | ||
колоніза́тор (kolonizator) \Prononciation ?\ masculin animé (pour une femme, on dit : колонізаторка)
- (Histoire) Colonisateur.
Apparentés étymologiques
- антиколоніалізм
- антиколоніаліст
- антиколоніалістка
- антиколоніалістський
- антиколоніальний
- деколоніальність
- деколонізація
- деколонізований
- деколонізувати
- колоніалізм
- колоніалістський
- колоніальний
- колоніальність
- колонівський
- колонізатор
- колонізаторка
- колонізаторський
- колонізаційний
- колонізація
- колонізований
- колонізувати
- колонізуватися
- колоніст
- колоністка
- колоністський
- колонія
- напівколоніальний
- напівколонія
- національно-колоніальний
- неоколоніалізм
- неоколоніаліст
- неоколоніалістка
- неоколоніалістський
- неоколоніальний
- неоколоніальність
- неоколонізатор
- неоколонізаторка
- неоколонізація
- трудколонія
Prononciation
- Ukraine : écouter « колонізатор [Prononciation ?] »