когнітивний

Étymologie

Du latin cognitus (« participe passé de cognosco, apprendre, connaître »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif когніти́вний когніти́вна когніти́вне когніти́вні
Génitif когніти́вного когніти́вної когніти́вного когніти́вних
Datif когніти́вному когніти́вній когніти́вному когніти́вним
Accusatif Nom. ou Gén. когніти́вну когніти́вне Nom. ou Gén.
Instrumental когніти́вним когніти́вною когніти́вним когніти́вними
Locatif когніти́вному
когніти́внім		 когніти́вній когніти́вному
когніти́внім		 когніти́вних

когніти́вний (kohnityvnyï) \Prononciation ?\

  1. Cognitif.

Apparentés étymologiques

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.