досліджуватися
Étymologie
Verbe
дослі́джуватися doslidžuvatysja \Prononciation ?\ imperfectif impersonnel transitif pronominal de type 2a / perfectif[s] : досліди́тися
Variantes orthographiques
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : дослі́джувався, дослі́джувавсь | pluriel : дослі́джувалися, дослі́джувались |
| - | - | féminin : дослі́джувалася, дослі́джувалась | |
| дослі́джується | дослі́джуватиметься | neutre : дослі́джувалося, дослі́джувалось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| дослі́джуються | дослі́джуватимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | дослі́джувавшись |