вічний

Étymologie

Adjectif dérivé de вік (« siècle »), avec le suffixe -ний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif ві́чний ві́чна ві́чне ві́чні
Génitif ві́чного ві́чної ві́чного ві́чних
Datif ві́чному ві́чній ві́чному ві́чним
Accusatif Nom. ou Gén. ві́чну ві́чне Nom. ou Gén.
Instrumental ві́чним ві́чною ві́чним ві́чними
Locatif ві́чному
ві́чнім		 ві́чній ві́чному
ві́чнім		 ві́чних

ві́чний (vitšnyï) \ˈʋʲit͡ʃnei̯\

  1. Éternel.
  2. Perpétuel, immuable.

Synonymes

  • (éternel) віковічний, довічний, передвічний
  • perpétuel) безвічний, безсмертний, довічний, невмираючий, невмирущий, неминущий, повічний
  • (immuable) незмінний, неминучий, неодмінний, обов’язковий
  • (sens variés) безконечний, безкінечний, безперебійний, безустанний, завсідний, завжденний, завждишній, звичний, невідступний, незмінний, неминучий, неодмінний, неперервний, нескінченний, неухильний, обов’язковий, перманентний, повсякденний, повсякчасний, постійний, разуразний, споконвічний, хронічний, щохвилинний

Apparentés étymologiques

  • безвік
  • безвічний
  • відвіку
  • відвічний
  • вік
  • віківщина
  • віковічний
  • віковічнити
  • вікувати
  • вічистий
  • вічний
  • вічність
  • вічняк
  • довіку
  • довічний
  • звіку
  • звічний
  • ізвік
  • навік
  • навіки
  • справіку
  • спредвіку
  • увік
  • увіковічувати
  • увічнювати

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.