віршувальниця
Étymologie
- Nom dérivé de вірш (« vers »), avec le suffixe -увальниця.
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | віршува́льниця | віршува́льниці |
| Génitif | віршува́льниці | віршува́льниць |
| Datif | віршува́льниці | віршува́льницям |
| Accusatif | віршува́льницю | віршува́льниць |
| Instrumental | віршува́льницею | віршува́льницями |
| Locatif | на/у віршува́льниці | на/у віршува́льницях |
| Vocatif | віршува́льнице | віршува́льниці |
| Nom de type 5a selon Zaliznyak | ||
віршува́льниця (viršuvalʹnytsja) \Prononciation ?\ féminin animé (pour un homme, on dit : віршувальник)
- (Littérature) Poétesse (femme).
Apparentés étymologiques
- вірш
- ві́рша
- вірша́р
- вірша́та
- вірше́нція
- ві́ршик
- вірші́вка
- віршівни́к
- ві́ршник
- віршо́ваний
- віршови́й
- віршовни́к
- віршозна́вець
- віршозна́вство
- віршозна́вчий
- віршома́з
- віршома́зництво
- віршопи́сець
- віршопроду́кція
- віршоро́б
- віршоро́бний
- віршоро́бство
- віршотво́рення
- віршотво́рець
- віршува́льний
- віршува́льник
- віршува́льництво
- віршува́льниця
- віршува́ння
- віршува́ти