вичиняти
Étymologie
- Verbe dérivé de чиняти, avec le préfixe ви-.
Verbe
вичиня́ти vytšynjaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 1a / perfectif[s] : ви́чинити
- Tanner (une peau d’animal).
Synonymes
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я вичиня́ю | я вичиня́тиму | masculin : вичиня́в | pluriel : вичиня́ли |
| ти вичиня́єш | ти вичиня́тимеш | féminin : вичиня́ла | |
| він, вона́, воно́ вичиня́є | він, вона́, воно́ вичиня́тиме | neutre : вичиня́ло | |
| ми вичиня́ємо, вичиня́єм | ми вичиня́тимемо, вичиня́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви вичиня́єте | ви вичиня́тимете | - | 2PS : вичиня́й |
| вони́ вичиня́ють | вони́ вичиня́тимуть | 1PP : вичиня́ймо | 2PP : вичиня́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | вичиня́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | вичиня́вши |