імовірний

Étymologie

Du verbe йня́ти (1PS présent = йму) (« prendre ») et du nom ві́ра (« vérité »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif імові́рний імові́рна імові́рне імові́рні
Génitif імові́рного імові́рної імові́рного імові́рних
Datif імові́рному імові́рній імові́рному імові́рним
Accusatif Nom. ou Gén. імові́рну імові́рне Nom. ou Gén.
Instrumental імові́рним імові́рною імові́рним імові́рними
Locatif імові́рному
імові́рнім		 імові́рній імові́рному
імові́рнім		 імові́рних

імові́рний (imovirnyï) \Prononciation ?\ (comparatif : імовірніший, superlatif : найімовірніший, superlatifs absolus : щонайімовірніший, якнайімовірніший)

  1. Possible, probable.
  2. Confiant, insouciant.

Variantes orthographiques

Synonymes

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.