ідіо-

Étymologie

Du grec ancien ἴδιος, idios (« propre, particulier »).

Préfixe

ідіо- \Prononciation ?\

  1. Préfixe non accentué correspondant au préfixe français idio-.

Dérivés

  • Noms : ідіоадаптація, ідіобіонт, ідіобласт, ідіогінія, ідіократизм, ідіолект, ідіоматичність, ідіоморфізм, ідіоплазма, ідіоритмія, ідіосинкразія, ідіосома, ідіостиль, ідіоталам, ідіотип, ідіотрохосперма, ідіофон, ідіоциклофан
  • Adjectifs : ідіогінний, ідіографічний, ідіоелектричний, ідіолектальний, ідіоматичний, ідіоморфний, ідіопатичний, ідіоритмічний, ідіосинкратичний, ідіохроматичний
  • Verbes : ідіоматизувати
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.