європеїзуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de європеїзувати (« européaniser »), avec le suffixe -ся.
Verbe
європеїзува́тися jevropejizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif pronominal de type 2a
- S’européaniser.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я європеїзу́юся, європеїзу́юсь | я європеїзува́тимуся, європеїзува́тимусь | masculin : європеїзува́вся, європеїзува́всь | pluriel : європеїзува́лися, європеїзува́лись |
| ти європеїзу́єшся | ти європеїзува́тимешся | féminin : європеїзува́лася, європеїзува́лась | |
| він, вона́, воно́ європеїзу́ється | він, вона́, воно́ європеїзува́тиметься | neutre : європеїзува́лося, європеїзува́лось | |
| ми європеїзу́ємося, європеїзу́ємось, європеїзу́ємся | ми європеїзува́тимемося, європеїзува́тимемось, європеїзува́тимемся | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви європеїзу́єтеся, європеїзу́єтесь | ви європеїзува́тиметеся, європеїзува́тиметесь | - | 2PS : європеїзу́йся, європеїзу́йсь |
| вони́ європеїзу́ються | вони́ європеїзува́тимуться | 1PP : європеїзу́ймося, європеїзу́ймось | 2PP : європеїзу́йтеся, європеїзу́йтесь |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | європеїзу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | європеїзува́вшись |