європеїзувати
Étymologie
- Verbe dérivé de Європа (« Europe »), avec le suffixe -їзувати.
Verbe
європеїзува́ти jevropejizuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я європеїзу́ю | я європеїзува́тиму | masculin : європеїзува́в | pluriel : європеїзува́ли |
| ти європеїзу́єш | ти європеїзува́тимеш | féminin : європеїзува́ла | |
| він, вона́, воно́ європеїзу́є | він, вона́, воно́ європеїзува́тиме | neutre : європеїзува́ло | |
| ми європеїзу́ємо, європеїзу́єм | ми європеїзува́тимемо, європеїзува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви європеїзу́єте | ви європеїзува́тимете | - | 2PS : європеїзу́й |
| вони́ європеїзу́ють | вони́ європеїзува́тимуть | 1PP : європеїзу́ймо | 2PP : європеїзу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | європеїзу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | європеїзо́ваний | європеїзо́вано | європеїзува́вши |
Prononciation
- Ukraine : écouter « європеїзувати [Prononciation ?] »