усиновлення

Étymologie

Déverbal de усиновити (« adopter »).

Nom commun

Cas Singulier Pluriel
Nominatif усино́влення усино́влення
Génitif усино́влення усино́влень
Datif усино́вленню
усино́вленневі		 усино́вленням
Accusatif усино́влення усино́влення
Instrumental усино́вленням усино́вленнями
Locatif на/в усино́вленні,
усино́вленню		 на/в усино́вленнях
Vocatif усино́влення усино́влення
Nom de type 2a(2) selon Zaliznyak

усино́влення (usynovlennja) \Prononciation ?\ neutre inanimé

  1. (Famille) Adoption.

Synonymes

Prononciation

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.