самобутній

Étymologie

Adjectif dérivé de бути (« être »), avec le préfixe само- (« soi-même ») et le suffixe -ній.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif самобу́тній самобу́тня самобу́тнє самобу́тні
Génitif самобу́тнього самобу́тньої самобу́тнього самобу́тніх
Datif самобу́тньому самобу́тній самобу́тньому самобу́тнім
Accusatif Nom. ou Gén. самобу́тню самобу́тнє Nom. ou Gén.
Instrumental самобу́тнім самобу́тньою самобу́тнім самобу́тніми
Locatif самобу́тньому
самобу́тнім		 самобу́тній самобу́тньому
самобу́тнім		 самобу́тніх

самобу́тній (samobutniï) \sɐmoˈbutʲnʲii̯\

  1. Original, authentique.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.