приручений

Étymologie

Participe passé passif du verbe приручити (« apprivoiser »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif приру́чений приру́чена приру́чене приру́чені
Génitif приру́ченого приру́ченої приру́ченого приру́чених
Datif приру́ченому приру́ченій приру́ченому приру́ченим
Accusatif Nom. ou Gén. приру́чену приру́чене Nom. ou Gén.
Instrumental приру́ченим приру́ченою приру́ченим приру́ченими
Locatif приру́ченому
приру́ченім		 приру́ченій приру́ченому
приру́ченім		 приру́чених

приру́чений \Prononciation ?\

  1. (Zoologie) Apprivoisé.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.