працівниця

Étymologie

Nom composé de праця (« travail »), -ів et -ниця.

Nom commun

Cas Singulier Pluriel
Nominatif працівни́ця працівни́ці
Génitif працівни́ці працівни́ць
Datif працівни́ці працівни́цям
Accusatif працівни́цю працівни́ць
Instrumental працівни́цею працівни́цями
Locatif на/у працівни́ці на/у працівни́цях
Vocatif працівни́це працівни́ці
Nom de type 5a selon Zaliznyak

працівни́ця (pratsivnytsja) \prɐt͡sʲiu̯ˈnɪt͡sʲɐ\ féminin animé (pour un homme, on dit : працівник)

  1. Travailleuse, ouvrière.
    • хатня працівниця
      Bonne, femme de ménage.

Prononciation

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.