планувальний

Étymologie

De планува́ння (« planification »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif планува́льний планува́льна планува́льне планува́льні
Génitif планува́льного планува́льної планува́льного планува́льних
Datif планува́льному планува́льній планува́льному планува́льним
Accusatif Nom. ou Gén. планува́льну планува́льне Nom. ou Gén.
Instrumental планува́льним планува́льною планува́льним планува́льними
Locatif планува́льному
планува́льнім
планува́льній планува́льному
планува́льнім
планува́льних

планува́льний \Prononciation ?\

  1. (Urbanisme) Qui concerne l’urbanisme (la planification des modifications d’une cité).

Dérivés