планувальний
Étymologie
- De планува́ння (« planification »).
Adjectif
| Cas | Singulier | Pluriel | ||
| Masculin | Féminin | Neutre | ||
|---|---|---|---|---|
| Nominatif | планува́льний | планува́льна | планува́льне | планува́льні |
| Génitif | планува́льного | планува́льної | планува́льного | планува́льних |
| Datif | планува́льному | планува́льній | планува́льному | планува́льним |
| Accusatif | Nom. ou Gén. | планува́льну | планува́льне | Nom. ou Gén. |
| Instrumental | планува́льним | планува́льною | планува́льним | планува́льними |
| Locatif | планува́льному планува́льнім |
планува́льній | планува́льному планува́льнім |
планува́льних |
планува́льний \Prononciation ?\
- (Urbanisme) Qui concerne l’urbanisme (la planification des modifications d’une cité).
Dérivés
- архітектурно-планувальний, об’ємно-планувальний, розпланувальний
- планувальна комісія (commission d’urbanisme)