освіта
Étymologie
- Du polonais oświata (« éducation ») déverbal de oświecić, de świecić (« éclairer »).
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | осві́та | осві́ти |
| Génitif | осві́ти | осві́т |
| Datif | осві́ті | осві́там |
| Accusatif | осві́ту | осві́ти |
| Instrumental | осві́тою | осві́тами |
| Locatif | на/в осві́ті | на/в осві́тах |
| Vocatif | осві́то | осві́ти |
| Nom de type 1a selon Zaliznyak | ||
осві́та (osvita) \Prononciation ?\ féminin inanimé
- (Éducation) Éducation (qui est donnée ou qui est reçue), enseignement.
- (Par extension) Niveau de connaissances.
- (Rare) Alphabétisation.
Dérivés
- освітити
- освітитися
- освітлений
- освітленість
- освітлення
- освітлити
- освітлитися
- освітлювальний
- освітлюваний
- освітлюваність
- освітлювання
- освітлювати
- освітлюватися
- освітлювач
- освітляти
- освітлятися
- освітній
- освітньо-виховний
- освітолог
- освітологічний
- освітологія
- освітянин
- освітянка
- освітянський
Prononciation
- Ukraine : écouter « освіта [Prononciation ?] »
Voir aussi
- освіта sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)