мовознавчий

Étymologie

Adjectif dérivé du préfixe мово- (« langue »), avec le suffixe -знавчий (« qui est connu »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif мовозна́вчий мовозна́вча мовозна́вче мовозна́вчі
Génitif мовозна́вчого мовозна́вчої мовозна́вчого мовозна́вчих
Datif мовозна́вчому мовозна́вчій мовозна́вчому мовозна́вчим
Accusatif Nom. ou Gén. мовозна́вчу мовозна́вче Nom. ou Gén.
Instrumental мовозна́вчим мовозна́вчою мовозна́вчим мовозна́вчими
Locatif мовозна́вчому
мовозна́вчім		 мовозна́вчій мовозна́вчому
мовозна́вчім		 мовозна́вчих

мовозна́вчий (movoznavtšyï) \Prononciation ?\

  1. (Linguistique) Linguistique.

Apparentés étymologiques

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.