мистецтво

Étymologie

Mot dérivé de мистець (« 1. peintre ; 2. maître »), avec le suffixe -цтво.

Nom commun

Cas Singulier Pluriel
Nominatif мисте́цтво мисте́цтва
Génitif мисте́цтва мисте́цтв
Datif мисте́цтву мисте́цтвам
Accusatif мисте́цтво мисте́цтва
Instrumental мисте́цтвом мисте́цтвами
Locatif на/у мисте́цтві на/у мисте́цтвах
Vocatif мисте́цтво мисте́цтва
Nom de type 1a selon Zaliznyak

мисте́цтво (mystetstvo) \Prononciation ?\ neutre

  1. Art.
    • красні мистецтва : beaux-arts.
    • Академія мистецтв : Académie des Beaux-Arts.
    • образотворчі мистецтвa : arts plastiques.
    • прикладні мистецтвa : arts appliqués.
    • театральне мистецтво : le théâtre.
    • воєнне мистецтво : art de la guerre.
    • мистецтво керування : l’art de diriger.
  2. (Par extension) Art, compétence.
    • Рильський виявив у “Марині”, крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів. : Rylsky a découvert dans “Marina”, outre le merveilleux don de conteur, l’art de sculpter des images plastiques.

Apparentés étymologiques

Prononciation

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.