курити
Étymologie
- Du vieux slave кѹрити сѧ, kuriti sę.
Verbe
кури́ти kuryty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 4c / perfectif[s] : покури́ти
- Fumer.
- курити люльку : fumer la pipe.
- курити кальян : fumer le narguilé.
- курити фіміам : faire brûler de l’encens.
Dérivés
- Noms : викурювання, докурювання, курець, куриво, курилка, курильниця, курильня, куріння, обкурювання, розкурювання
- Adjectif : курильний, перекурюваний
- Verbes : викурити, викуритися, викурювати, викурюватися, докурити, докуритися, докурювати, докурюватися, куритися, обкурити, обкуритися, обкурювати, обкурюватися, перекурити, перекурювати, розкурити, розкуритися, розкурювати, розкурюватися
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я курю́ | я кури́тиму | masculin : кури́в | pluriel : кури́ли |
| ти ку́риш | ти кури́тимеш | féminin : кури́ла | |
| він, вона́, воно́ ку́рить | він, вона́, воно́ кури́тиме | neutre : кури́ло | |
| ми ку́римо, ку́рим | ми кури́тимемо, кури́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви ку́рите | ви кури́тимете | - | 2PS : кури́ |
| вони́ ку́рять | вони́ кури́тимуть | 1PP : курі́мо / курі́м | 2PP : курі́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | ку́рячи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | кури́вши |
Prononciation
- (Région à préciser) : écouter « курити [Prononciation ?] »