казуїстичний

Étymologie

Adjectif dérivé de казуїст (« casuiste »), avec le suffixe -ичний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif казуїсти́чний казуїсти́чна казуїсти́чне казуїсти́чні
Génitif казуїсти́чного казуїсти́чної казуїсти́чного казуїсти́чних
Datif казуїсти́чному казуїсти́чній казуїсти́чному казуїсти́чним
Accusatif Nom. ou Gén. казуїсти́чну казуїсти́чне Nom. ou Gén.
Instrumental казуїсти́чним казуїсти́чною казуїсти́чним казуїсти́чними
Locatif казуїсти́чному
казуїсти́чнім		 казуїсти́чній казуїсти́чному
казуїсти́чнім		 казуїсти́чних

казуїсти́чний (kazujistytšnyï) \kɐzʊjiˈstɪt͡ʃnei̯\

  1. (Théologie) Casuistique.

Apparentés étymologiques

Prononciation

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.