епікуреєць

Étymologie

Nom dérivé de Епікур (« Épicure »), avec le suffixe -єць.

Nom commun

Cas Singulier Pluriel
Nominatif епікуре́єць епікуре́йці
Génitif епікуре́йця епікуре́йців
Datif епікуре́йцю
епікуре́йцеві		 епікуре́йцям
Accusatif епікуре́йця епікуре́йців
Instrumental епікуре́йцем епікуре́йцями
Locatif на/в епікуре́йці,
епікуре́йцеві,
епікуре́йцю		 на/в епікуре́йцях
Vocatif епікуре́йцю епікуре́йці
Nom de type 5*a selon Zaliznyak

епікуре́єць (epikurejetsʹ) \Prononciation ?\ masculin animé

  1. (Philosophie) Épicurien.

Apparentés étymologiques

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.