енотеїстичний

Étymologie

Adjectif dérivé de енотеїст (« hénothéiste »), avec le suffixe -ичний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif енотеїсти́чний енотеїсти́чна енотеїсти́чне енотеїсти́чні
Génitif енотеїсти́чного енотеїсти́чної енотеїсти́чного енотеїсти́чних
Datif енотеїсти́чному енотеїсти́чній енотеїсти́чному енотеїсти́чним
Accusatif Nom. ou Gén. енотеїсти́чну енотеїсти́чне Nom. ou Gén.
Instrumental енотеїсти́чним енотеїсти́чною енотеїсти́чним енотеїсти́чними
Locatif енотеїсти́чному
енотеїсти́чнім		 енотеїсти́чній енотеїсти́чному
енотеїсти́чнім		 енотеїсти́чних

енотеїсти́чний (enotejistytšnyï) \Prononciation ?\

  1. (Religion) Hénothéiste.

Variantes orthographiques

Apparentés étymologiques

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.