державний діяч

Étymologie

Nom composé de державний (« d’État ») et de діяч (« homme d’action »).

Locution nominale

Cas Singulier Pluriel
Nominatif держа́вний дія́ч держа́вні діячі́
Génitif держа́вного діяча́ держа́вних діячі́в
Datif держа́вному діячу́
держа́вному діяче́ві		 держа́вним діяча́м
Accusatif держа́вного діяча́ держа́вних діячі́в
Instrumental держа́вним діяче́м держа́вними діяча́ми
Locatif на/у держа́вному діячі́
держа́внім діячі́,
держа́вному діяче́ві
держа́внім діяче́ві,
держа́вному діячу́
держа́внім діячу́		 на/у держа́вних діяча́х
Vocatif держа́вний дія́чу держа́вні діячі́
Nom de type 4b selon Zaliznyak

держа́вний дія́ч (deržavnyï dijatš) \Prononciation ?\ masculin animé

  1. (Politique) Homme d’État.

Voir aussi

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.