деморалізувати

Étymologie

Verbe dérivé de моралізувати (« moraliser »), avec le préfixe де- (« dé- »).

Verbe

деморалізувати demoralizuvaty \demɔrɐlʲizʊˈʋate\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a

  1. Démoraliser.

Apparentés étymologiques

Conjugaison

Conjugaison de деморалізувати, verbe perfectif et imperfectif de type 2a selon la classification de Zaliznyak 
Présent (Теперішній час) Futur (Майбутній час) Passé (Минулий час)
я деморалізу́ю я деморалізува́тиму masculin : деморалізува́в pluriel : деморалізува́ли
ти деморалізу́єш ти деморалізува́тимеш féminin : деморалізува́ла
він, вона́, воно́ деморалізу́є він, вона́, воно́ деморалізува́тиме neutre : деморалізува́ло
ми деморалізу́ємо, деморалізу́єм ми деморалізува́тимемо, деморалізува́тимем Impératif (Наказовий спосіб)
ви деморалізу́єте ви деморалізува́тимете - 2PS : деморалізу́й
вони́ деморалізу́ють вони́ деморалізува́тимуть 1PP : деморалізу́ймо 2PP : деморалізу́йте
Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник)
деморалізу́ючий деморалізу́ючи
Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник)
- деморалізо́ваний деморалізо́вано деморалізува́вши

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.