двадцятивіковий

Étymologie

Adjectif dérivé de вік (« siècle »), avec le préfixe двадцяти- (« vingt ») et le suffixe -овий.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif двадцятивікови́й двадцятивікова́ двадцятивікове́ двадцятивікові́
Génitif двадцятивіково́го двадцятивіково́ї двадцятивіково́го двадцятивікови́х
Datif двадцятивіково́му двадцятивікові́й двадцятивіково́му двадцятивікови́м
Accusatif Nom. ou Gén. двадцятивікову́ двадцятивікове́ Nom. ou Gén.
Instrumental двадцятивікови́м двадцятивіково́ю двадцятивікови́м двадцятивікови́ми
Locatif двадцятивіково́му
двадцятивікові́м		 двадцятивікові́й двадцятивіково́му
двадцятивікові́м		 двадцятивікови́х

двадцятивікови́й (dvadtsjatyvikovyï) \Prononciation ?\

  1. (Chronologie) D’une durée de vingt siècles (ou de 2.000 ans).

Vocabulaire apparenté par le sens

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.