гірничий

Étymologie

Adjectif dérivé de гірник, hirnyk (« mineur »), avec le suffixe -ий, -yï.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif гірни́чий гірни́ча гірни́че гірни́чі
Génitif гірни́чого гірни́чої гірни́чого гірни́чих
Datif гірни́чому гірни́чій гірни́чому гірни́чим
Accusatif Nom. ou Gén. гірни́чу гірни́че Nom. ou Gén.
Instrumental гірни́чим гірни́чою гірни́чим гірни́чими
Locatif гірни́чому
гірни́чім		 гірни́чій гірни́чому
гірни́чім		 гірни́чих

гірни́чий, hirnyčyï \Prononciation ?\

  1. (Métallurgie) Minier, métallurgique.
    • Мій дід був добрий між людьми, ще з юні у гірничій школі учився він.
      Mon grand-père était bon avec les gens, il avait étudié dès son plus jeune âge dans une école des mines.
  2. (Géographie) De montagne.

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.