відчинятися
Étymologie
Verbe
відчиня́тися vidtšynjatysja \Prononciation ?\ imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 1a / perfectif[s] : відчини́тися
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : відчиня́вся, відчиня́всь | pluriel : відчиня́лися, відчиня́лись |
| - | - | féminin : відчиня́лася, відчиня́лась | |
| відчиня́ється | відчиня́тиметься | neutre : відчиня́лося, відчиня́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| відчиня́ються | відчиня́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | відчиня́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | відчиня́вшись |