вистелювати
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
висте́лювати vysteljuvaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 2a / perfectif[s] : ви́стелити
Variantes
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я висте́люю | я висте́люватиму | masculin : висте́лював | pluriel : висте́лювали |
| ти висте́люєш | ти висте́люватимеш | féminin : висте́лювала | |
| він, вона́, воно́ висте́лює | він, вона́, воно́ висте́люватиме | neutre : висте́лювало | |
| ми висте́люємо, висте́люєм | ми висте́люватимемо, висте́люватимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви висте́люєте | ви висте́люватимете | - | 2PS : висте́люй |
| вони́ висте́люють | вони́ висте́люватимуть | 1PP : висте́люймо | 2PP : висте́люйте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | висте́люючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | висте́люваний | висте́лювано | висте́лювавши |