вистеляти
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
вистеля́ти vysteljaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 1a / perfectif[s] : ви́стелити
Variantes
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я вистеля́ю | я вистеля́тиму | masculin : вистеля́в | pluriel : вистеля́ли |
| ти вистеля́єш | ти вистеля́тимеш | féminin : вистеля́ла | |
| він, вона́, воно́ вистеля́є | він, вона́, воно́ вистеля́тиме | neutre : вистеля́ло | |
| ми вистеля́ємо, вистеля́єм | ми вистеля́тимемо, вистеля́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви вистеля́єте | ви вистеля́тимете | - | 2PS : вистеля́й |
| вони́ вистеля́ють | вони́ вистеля́тимуть | 1PP : вистеля́ймо | 2PP : вистеля́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | вистеля́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | вистеля́вши |