винищуваний

Étymologie

Participe passé passif du verbe вини́щувати (« détruire »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif вини́щуваний вини́щувана вини́щуване вини́щувані
Génitif вини́щуваного вини́щуваної вини́щуваного вини́щуваних
Datif вини́щуваному вини́щуваній вини́щуваному вини́щуваним
Accusatif Nom. ou Gén. вини́щувану вини́щуване Nom. ou Gén.
Instrumental вини́щуваним вини́щуваною вини́щуваним вини́щуваними
Locatif вини́щуваному
вини́щуванім		 вини́щуваній вини́щуваному
вини́щуванім		 вини́щуваних

вини́щуваний \Prononciation ?\

  1. Détruit, exterminé.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.