винищувальний

Étymologie

Du verbe вини́щувати (« détruire, exterminer »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif вини́щувальний вини́щувальна вини́щувальне вини́щувальні
Génitif вини́щувального вини́щувальної вини́щувального вини́щувальних
Datif вини́щувальному вини́щувальній вини́щувальному вини́щувальним
Accusatif Nom. ou Gén. вини́щувальну вини́щувальне Nom. ou Gén.
Instrumental вини́щувальним вини́щувальною вини́щувальним вини́щувальними
Locatif вини́щувальному
вини́щувальнім		 вини́щувальній вини́щувальному
вини́щувальнім		 вини́щувальних

вини́щувальний \Prononciation ?\

  1. Destructeur, exterminateur.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.