білогорлий

Étymologie

Adjectif composé de білий (« blanc ») et de горло (« gorge »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif білого́рлий білого́рла білого́рле білого́рлі
Génitif білого́рлого білого́рлої білого́рлого білого́рлих
Datif білого́рлому білого́рлій білого́рлому білого́рлим
Accusatif Nom. ou Gén. білого́рлу білого́рле Nom. ou Gén.
Instrumental білого́рлим білого́рлою білого́рлим білого́рлими
Locatif білого́рлому
білого́рлім		 білого́рлій білого́рлому
білого́рлім		 білого́рлих

білого́рлий (bilohorlyï) \Prononciation ?\

  1. (Anatomie) Qui a la gorge blanche.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.