будівний

Étymologie

De будува́ти (« construire »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif будівни́й будівна́ будівне́ будівні́
Génitif будівно́го будівно́ї будівно́го будівни́х
Datif будівно́му будівні́й будівно́му будівни́м
Accusatif Nom. ou Gén. будівну́ будівне́ Nom. ou Gén.
Instrumental будівни́м будівно́ю будівни́м будівни́ми
Locatif будівно́му
будівні́м
будівні́й будівно́му
будівні́м
будівни́х

будівни́й \Prononciation ?\

  1. Relatif à la construction ou à la fabrication de quelque chose.
  2. Créatif.

Synonymes

Dérivés

  • авіабудівний, автобудівний, автомобілебудівний, вагонобудівний, верстатобудівний, вертольотобудівний, градобудівний, дизелебудівний, дирижаблебудівний, домобудівний, дорожньо-будівний, екскаваторобудівний, електровозобудівний, електромашинобудівний, енергобудівний, житлобудівний, катеробудівний, кораблебудівний, літакобудівний, ліфтобудівний, машинобудівний, містобудівний, мостобудівний, моторобудівний, ракетобудівний, танкобудівний, тепловозобудівний, тракторобудівний, турбобудівний, шахтобудівний