безмісячний

Étymologie

Adjectif dérivé de місячний (« lunaire »), avec le préfixe без- (« sans »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif безмі́сячний безмі́сячна безмі́сячне безмі́сячні
Génitif безмі́сячного безмі́сячної безмі́сячного безмі́сячних
Datif безмі́сячному безмі́сячній безмі́сячному безмі́сячним
Accusatif Nom. ou Gén. безмі́сячну безмі́сячне Nom. ou Gén.
Instrumental безмі́сячним безмі́сячною безмі́сячним безмі́сячними
Locatif безмі́сячному
безмі́сячнім		 безмі́сячній безмі́сячному
безмі́сячнім		 безмі́сячних

безмі́сячний (bezmisjatšnyï) \Prononciation ?\

  1. (Astronomie) Sans lune.
    • На безмісячному небі ярко палають зорі. : Les étoiles sont très brillantes par un ciel sans lune.
    • Ніч опустилася над полем бою – тиха, безмісячна. : La nuit est tombée sur le champ de bataille – calme, sans lune.

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.