алергізувати
Étymologie
- Verbe dérivé de алергія (« allergie »), avec le suffixe -ізувати.
Verbe
алергізува́ти alerhizuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif intransitif de type 2a
- (Médecine) Allergiser.
Apparentés étymologiques
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я алергізу́ю | я алергізува́тиму | masculin : алергізува́в | pluriel : алергізува́ли |
| ти алергізу́єш | ти алергізува́тимеш | féminin : алергізува́ла | |
| він, вона́, воно́ алергізу́є | він, вона́, воно́ алергізува́тиме | neutre : алергізува́ло | |
| ми алергізу́ємо, алергізу́єм | ми алергізува́тимемо, алергізува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви алергізу́єте | ви алергізува́тимете | - | 2PS : алергізу́й |
| вони́ алергізу́ють | вони́ алергізува́тимуть | 1PP : алергізу́ймо | 2PP : алергізу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | алергізу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | алергізува́вши |