актуалізуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de актуалізувати (« actualiser »), avec le suffixe -ся.
Verbe
актуалізува́тися aktualizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- S’actualiser (sens passif).
Apparentés étymologiques
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : актуалізува́вся, актуалізува́всь | pluriel : актуалізува́лися, актуалізува́лись |
| - | - | féminin : актуалізува́лася, актуалізува́лась | |
| актуалізу́ється | актуалізува́тиметься | neutre : актуалізува́лося, актуалізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| актуалізу́ються | актуалізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | актуалізу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | актуалізува́вшись |