авантюрний

Étymologie

De авантю́ра (« aventure ») avec le suffixe -ний.

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif авантю́рний авантю́рна авантю́рне авантю́рні
Génitif авантю́рного авантю́рної авантю́рного авантю́рних
Datif авантю́рному авантю́рній авантю́рному авантю́рним
Accusatif Nom. ou Gén. авантю́рну авантю́рне Nom. ou Gén.
Instrumental авантю́рним авантю́рною авантю́рним авантю́рними
Locatif авантю́рному
авантю́рнім		 авантю́рній авантю́рному
авантю́рнім		 авантю́рних

авантю́рний \ʌ.vʌn.ˈtjur.nɪj\

  1. Aventureux.

Prononciation

Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.